декламаційна лірика пащенко

 Образ Т.Г.Шевченка? що промовля до нас крзь столття невмирущим Кобзарем ? неодноразово оживав на сцен укранського театру та в кно. Пробуджували безсмертного поета актори минулого  сьогодення? щоб знову й знову змусити Т.Г.Шевченка любити  страждати? дяти й перемагати? щоб оселити свтлий образ видатного укранського геня в серцях його народу.П. Тичина стверджував: така вже сила кожного геня? що скльки б не було написано про нього книжок? скльки б не було вдкрито невдомих сторнок його життя? а вн залишаться все невичерпаним ? головне? щодня потрбним [1; 34]. Ось чому псля смерт Шевченка з явилося багато поетичних  прозових творв про нього? в тому числ й драм? щоправда? кльксть х була незначна.  Проте саме сценчний образ митця розкрива його в повнй сил.Феномен портрета поляга не тльки в предмет зображення? тобто певнй людськй особ? а й у рзнопросторовй матеральнй природ: кольор? пластиц? слов. Ця естетична структура класифкуться як наскрзний жанр? що охоплю майже вс сфери . Драма? основним елементом яко  дя-прояв вльно самосвдомост ? структурно спроможна засобами далогу? монологу та ремарок створити повноцнний портрет конкретно людини? у флософському ж розумнн реалзувати  самосвдомсть [ 2; 25].У сучасному шевченкознавств спостергамо неодноразов спроби аналзу драматичних портретв Шевченка на сцен театру. Найкраща ж  найповнша, на наш погляд, стаття щодо ц проблеми Лд Зелнсько  Драматичн портрети Шевченка [2; 22-26 ]. У нй подано критичний аналз драматичних портретв Т.Г.Шевченка у п сах укранських письменникв. Автор зазнача? що тривалий час портрет був безликим  часто драматурги зображували Кобзаря не таким, яким вн був насправд. Спробумо детальнше розглянути, як вдтворювали образ Шевченка укранськ письменники  драматурги.Лтературна нтерпретаця драматичних портретв Шевченка в укранськй драматургЩе з часв Арстотеля теза драма не живе поза сценою  визначальною як у судженнях митцв, так  в працях теоретикв та сторикв драматург. ¶де, художнй потенцал п си реалзуються повнстю тльки на сцен, у спльнй прац драматурга, режисера й акторв. У зв язку з цим, праця актора набува особливого значення, оскльки вн не лише повинен глибоко проникнути в дух образу,  зовншньо привести свою ндивдуальнсть у повну вдповднсть йому, й розкрити сво розумння цього образу, в наочнй форм показати, можливо дос утамничен його риси.¶м я Тараса Шевченка стало легендарним ще за його життя. В окрестностях Михайловой горы? писав Шевченков М.Максимович? - оставили Вы о себе живейшие и самые сердечные воспоминания. А на правой стороне Днепра Вы стали лицом мифическим? о котором идут уже баснословия и легенды? наравне с преданиями старых времён [3;49].Псля смерт Шевченка з явилося багато поетичних  прозових творв про нього, але не п са. Можливо? драматурги не наважувалися вдтворювати образ Шевченка? що став символом? у межах динодозволено тод структури лубкового портрета. З ншого боку? оживити образ люзю д? сценчного буття непросто? коли поет став зацлованою (за словами Стефаника) коною.Манпулювання при трактуванн образу в нашй лтератур непоодиноке явище?  кожна епоха вимага свого яскравого образу? котрий би переконував глядацьку аудиторю в стинност  деалв. Зазнав таких трансформацй  Шевченко. Революцйне мистецтво тяжло до створення образу маси? прагнуло розчинити особу в мас . Естетика соцалстичного реалзму перекрола серцевинний принцип драматичного портрета: суб ктивнсть? авторське бачення прототипу й? вдповдно? суто авторський формовираз. Жанр унфкували остаточно й? хоч як це парадоксально? портрет став безликим [2;25].Драматична Шевченкана пробудилася напрочуд дружньо  була стимульована ювлейною датою 125-ми роковинами з дня народження поета. Так? п си С. Голованвського Поетова доля ? Д.Бедзика Невльник ? Ю.Костюка Тарас Шевченко ? В. Суходольського Тарасова юнсть ? А.Макаренка Нескорений стали видовищним доповненням до свята.Шевченка зображували загальноприйнятим у 30- рр.. гером  у революцйному розвитку . Драматичн твори вдбивали доктрину соцалстичного реалзму: естетичне осмислення образу вдбувалося у просвтницькому дус? цлком суголосно з деями культурно революц. Драматурги прагнули вдповсти на запитання: хто вн? Шевченко? а не який вн? Щоб пролюструвати творчий шлях поета? обмежуватися переказом достоврних чи вигаданих обставин? викладених у необхдному ключ,   вибудовували з них драматичну колзю.Наприклад? В. Суходольський, показуючи основн моменти життя юного Тараса?  «не помтив»? як дитяча психологя героя перетворилася на дорослу . Далог дда ¶вана з хлопцем став неприхованим цитатним планом поеми Гайдамаки , мало переконливим  неврогдним; наука в Ширява, студ в Лтньому  саду, викуп з крпацтва втлено в найпростших натуралстичних ходах, що гперболзують окрем позитивн риси Тараса. До п си драматург увв чимало зайвих персонажв, нтриги яких були розрахован на публку . Регламентовансть портретного жанру 30-х рокв позначилася на всй драматург: художн пзнання прототипу заступила яскраво виражена полтична задансть. Тенденцйнсть образу Шевченка логчно призвела до обов язкового групування персонажв за класовим принципом. Вдтепер гнвна непримиреннсть поета ставала панвною характерологчною рисою? набувала прямолнйност всюди й завжди великому поетов належало, передусм, бути пророком знищення класв. По сут? образ експлуатувався як художня форма втлення полтично де-фкс 30-х рокв.У п с А.Макаренка Нескорений Шевченко? як бачимо? не змнив свого характеру борця-революцонера . Автор запевня? що навть пд загрозою смерт? якою ляка його цар? поет не вдступа вд нав язаних йому революцйних деалв.Не уникла тенденцйност  драма С. Голованвського Поетова доля ? що торкаться зв язкв Шевченка з кирило-мефодйцями. Драматург наповню п су цлковито вигаданими образами, оскльки правда тут була поза дею. До того ж? згдно з офцйною думкою? Кулша  й Костомарова слд було подавати як буржуазних нацоналстичних дячв. То чи личило Шевченков мати дружн стосунки з ними? Зрозумло? що н.Пд таким деологчним пресингом могли з являтися хба що маски? а не портрети.  С. Голованвський, наприклад, не може мотивувати, чому Шевченко вступив до товариства, членами якого були 12 класових ворогв , бо вибудована на цй дейнй основ система взамин мж дючими особами розпалася б, оголюючи свою штучнсть. Звичайно, погляди, трьох основних персонажв були вдмнними, але вдтворення цього в часи написання драми було неприйнятним. А про те, що Костомаров був одним з засновникв братства, вже й не згадувалося. Навть у невимушеному перекиданн фразами прозирала принизлива неправда:Кулш.   Тарасику, чи не забув ти часом у нас тамне збрання братв.Тарас (посмхаться).   Виходить, ти також учасник тамних зборв?Кулш.   Що ти?  Що ти?  [2; 26].В нших творах було пдхоплено таке трактування прототипв  перетворено на певний штамп. Кулш став одозною фгурою, за допомогою яко автори хвацько закручували драматичну нтригу, конструювали бнарний конфлкт Шевченко Кулш. ·хн далоги перетворилися на лобов атаки, в яких лише декларувалися, а не розкривалися особистост. Фактографчний характер п с Думи мо Ю.Костюка (1950р.)? Петербурзька оснь О. ¶льченка (1954р.) уодномантнював образи? закрпив за ними попередн  дейн оцнки. Так, читамо у ¶льченка:Шевченко.   Може народ обйтися без царя?.. Може?.. Так берть всю цю пдлу твар - ... за барки  звертайте м голови...Кулш.   Легко казати... Але ж до того треба об днати всх слов ян.Шевченко.   От  Костомаров мен ц ж само спвав. Недавно в Кив я його мало не побив. Хоч клок на голов теши йому - об днати та й об днати. Кажу: гаразд, я не проти. Виходить федераця народв... А цар буде у тй федерац? Мовчить... А пани будуть? Знову мовчить мй Микола [4; 44].У п с Думи мо також розробляться традицйний стереотип: боягузлив Кулш з Костомаровим та бурхливо революцйний Шевченко. ¶нтерпретац Ю.Костюка та О. ¶льченка особливо нчим не вдрзняються? хоча в обох творах осмислюються рзн пероди: 1847  1858 рр. Та це не позначилися на характеристиках персонажв: Шевченко  Кулш залишаються незмнними. При цьому дея класовост домну.Згодом Шевченка пристосували для благословення дянь сталнств. Серед пслявонно драматично Шевченкани? як визначив Й.Кисельов? Пророк ¶.Кочерги (1948р.) та Молода воля Ю.Яновського вирзняються прагненням концептуально осмислити прототип. Але апробован стереотипи поглинали новаторськ задуми. Створити образ Шевченка автори так  не наважувалися.Навть часи радикальних змн у духовнй культур суспльства 60-т роки не зруйнували наявно модел п десталу Шевченка. Ювлейний портретопис дяв безвдмовно. До 100-рччя з дня смерт та 150-рччя з дня народження поета сторнки журналв заряснли драматичними етюдами свордними шкцами до портрета Кобзаря: Повй, втре Г.Донця (1961р.), На Вленськй дороз М. Климковича (1963р.), Любви обязан ¶. Воробйово (1965р.). Проте сподваного ситуативного розкриття образв ц твори не принесли.У ц роки драматична Шевченкана вийшла за меж Украни. В ¶нд, стилзуючи пд нацональну джатру, Манматха Рай у 1965 р. написав драму Тарас Шевченко , клька картин з яко видрукував Всесвт у 1976 р. , зрозумло, загального уявлення про твр не дають. У коментар до них О.Микитенко писав, що М.Рай не прагне дати скурпульозно точну драматургчну версю життпису Шевченка. Його п са це, скорше, емоцйне, творче осмислення образу поета-революцонера сина ншого, далекого авторов народу, того образу, який склався в уяв ндйського драматурга на пдстав, з одного боку, знайомства з творчстю й бографю Шевченка, а з другого традицйних уявлень ндйцв про минуле нашо крани [2;26].Образ Шевченка з явився  в американськй драматург, очевидно, авторв укранського походження В. Шопнського  Л.Толопка. Повншо нформац про ц твори, на жаль, не мамо.Принцип гуманзму? так щедро декларований соцалстичним реалзмом? саме в драматичних портретах мав би проявитися найяксравше. Але? судячи з драматично Шевченкани? мж гуманзмом та мелодраматизмом був покладений знак рвност. Мало не кожен твр перенасичений мелодраматичними ситуацями? як розраховували на  «скупу чоловчу сльозу». Драматурги дружно виявили схильнсть пдносити людинолюбство поета. Справд пережите ним вдкидалося? а натомсть вводилися в сюжет неймоврн? неправдив любовн пригоди? що завершувалися моралзаторськими сентенцями самого Шевченка. Все зводилося до того? що поет? буваючи у друзв-помщикв, зустрчав крпосну поковку? артистку чи сироту,  соцальний статус двчини був спричиняв виникнення у Шевченка закоханост. Деяк драматурги свдомо уникали або ж скорочували так сцени? аби не вдаватися до надмрно сентиментальност. Взамини поета з Ликерою носили надто хворобливий характер  показували Шевченка в не зовсм вигдному для нього свтл? ззнався ¶.Кочерга. Тому я обмежився лише згадкою про цей епзод [2;28]Переворотом   у вдтворенн образу Шевченка стала  п са Ю.Шербака Стна (1983р.). Парадоксально? але факт? що автору вдалося, не звертаючись до образу Шевченка, розкрити його суть. Ця драма для читання ма розлогу епчну структуру? в якй дйство розгортаться в дус свтсько бесди: численн монологи княжни Варвари Рпнно плинуть поважно? стримано? при цьому Ю.Щербак зосереджуться на почуттях персонажв? на розвитку хньо свдомост. Образ Шевченка зрина у спогадах Рпнно в  роздумах: чому мж нею  Шевченком була стна. Обрана дя-проблема допомогла Ю.Щербаков уникнути традицйно мозачно фрагментарност (щось подбне, втлюючи дею пророка, прагнув зробити ¶.Кочерга  завдяки цьому також уникнув фрагментарност). Вдаючись до епстолярно форми? Щербак свордно драматизу . Два листи? мж якими вдстань у 47 рокв? обрамлюють твр: у них княжна сповдуться свому духовному наставников Шарлю Ейнару. Вона детально опису минуле, нсцензуючи свою розповдь, згадуючи слова Шевченка:  Я ще нколи не знаходив нкого, чия душа так вдповдала б мой душ... Коли так, сказала радсно я, то вважайте мене вашою сестрою, врте мой дружб  обцяйте слдувати мом порадам... Вашим порадам? спитав Шевченко,  знову тнь пробгла по його обличчю [5; 12] .Внутршня суть Шевченка тут розкриваться через сприйняття жночо душ. Цей психологчний експеримент Щербака взамопрониклив контури двох людських облич  новаторським в укранськй драматург. Самодостатня цннсть нтимного? позбавлена мелодраматизму? стала для драматурга способом  змстом портретизац [2;28]. Наскльки глибока й правомрна така естетична структура, можна оцнити, зрозумвши  вдповднсть самоусвдомленню Шевченка в цей перод його життя. Написана в яготинськ дн й присвячена Варвар Рпннй поема Тризна , вважа Дж. Грабович, становить символчний код внутршнього буття поета: У Тризн , вдзнача вчений, Шевченко ототожню себе з жночою постаттю, що вказу на свордну психоемоцйну настанову, на момент фксац дитинства  на рвень мфчного коду, де жнка,  скривджена доля, дають досконалий приклад деально спльност . У драм цей стан найповнше реалзуться через сповдь княжни: Княжна. Я написала сторю свого серця, подлену на чотири епохи, мен 12 рокв, 18, 25  35 рокв,  ввечер вддала свою сповдь Шевченков... Мене щось пдштовхувало писати цю рч, я не могла зрозумти що... Це крик мо розтерзано душ, це моя остання вдчайдушна спроба наблизити до себе Шевченка [2;28]. ¶сторя серця згармонзувала  зблизила хн душ. Шевченко не мг не спвчувати Рпннй, ховаючи до свого серця  страждання, подвон власними кривдами, все це виллться у Тризн . Щербак вперше прилуча глядача до процесу творення? до екзистенц поета не через зовншн реал? не через декламацю  сюжетного епзоду? а шляхом асоцативних вдчуттв персонажв, що да можливсть у драматичному портрет виявити вищу мру суб ктивност документа? а не навпаки? як практикувалося в попереднх творах.Пдсвдоме у твор не тльки один з засобв мотивац поведнки  персонажв, але  фактор? конче необхдний для повноцнного вдтворення прототипу. На початку драми Рпнна рвучко вдкида запону там висить яскраво освтлений вдомий автопортрет Шевченка 1840 року... Слд зауважити? що Шевченка в попереднх драмах змальовували як узагальнюючий образ Кобзаря. Взуальна невиразнсть породжувалась застиглстю? а точнше? вдсутнстю внутршньо еволюц прототипу? його закономрних вкових? соцальних  духовних змн. Щербак досяг взуальност завдяки тому? що звернувся до живопису. Власне? лише автор Стни ввв автопортрет Шевченка в структуру драматичного твору? тому доцльно виявити хню взамодю [2;29].Мистецтвознавц розглядають портретний живопис Шевченка через традиц рембрандтвсько школи: художник не люстру задану зовншнсть, а поступово, риса за рисою пзна модель, веде з нею напружений внутршнй далог, драматизу  сторю.В автопортретах Шевченко також пзна себе поступово. Вдчути ритм цього процесу означа наблизитися до чогось сокровенного й ункального.  У всякому раз Щербак прагнув цього:  в сценографчнй палтр драми вд романтично приглушених пвтонв до разюче яскраво висвтлених образв,  найголовнше, у заданому прототипом напрям саморозвитку драматичного характеру[2;29]. Стна Щербака започаткувала концептуально новий пдхд, а саме особистсну, суб ктивну нтерпретацю образу Шевченка на основ, як писав сам автор, жорстоко документальност , що не дасть сфальшувати, Це не тльки структурно-стильов вправи, а й матералзована пам ять, збагачена духовнсть, нацональна самосвдомсть.Еволюця образв Т. Г. Шевченка на сценах укранських театрв.У  свдомост кожного  укранця сну свй Шевченко? адже кожен розум  бачить в цьому образ передусм те? що  найближчим для його розумння. Сво бачення Т.Г.Шевченка пропонують укранському глядачев й корифе Льввського нацонального академчного укранського драматичного театру мен М.Заньковецько.Одна з перших його постановок (1961 р.) демонстру традицйний образ Шевченка у п с Невольник Д.Бедзика, яка не вирзнялася з-помж нших радянських п с про Шевченка н сюжетною виразнстю? н образотворчими засобами. Образ Тараса Григоровича загубився у шаблонност: той же стражденний вираз обличчя? насуплен брови й декламацйна нтонаця. З

Драматичн портрети Т. Г. Шевченка: лтературна нтерпретаця та сценчна доля розвнчання «безликого» образу

A purpose of the research is to expose essence of dramatic portraits of Taras Shevchenko, which were created by dramatists in soviet and post soviet periods and appeared to the Ukrainian spectator on the stages of the Ukrainian theaters in Cherkasy, Lviv and Kyiv. This research became extremely needed with the development of Shevchenko study and theatrical art, as it enables to grasp the depth of talent of Ukrainian genius and to estimate critically the literary and stage interpretations of Kobzar.

Цель исследования раскрыть сущность драматических портретов Т. Шевченка, которые представлялись украинскому зрителю на сценах украинских театров в Черкассах, Львове и Киеве, созданные драматургами в советский и постсоветский периоды. С развитием шевченковедения и театрального искуства это исследоавание крайне необходимо, поскольку оно дает возможность полнее постигнуть глубину таланта украинского гения, критически оценить литературные и сценические интерпретации Кобзаря.

Драматичн портрети Т. Г. Шевченка: лтературна нтерпретаця та сценчна доля розвнчання «безликого» образуАвтор: Литвин Юлянауковий спвробтник вддлу науково-технчно нформац НД¶УМета дослдження всебчно розкрити суть драматичних портретв Шевченка? котр поставали перед укранським глядачем на сценах укранських театрв у Черкасах, Львов та Кив, що були створен драматургами у радянський та пострадянський перод. З розвитком шевченкознавства й театрального мистецтва таке дослдження конче необхдне? адже да змогу бльш повно осягнути глибину таланту укранського геня, критично оцнити лтературн та сценчн нтерпретац Кобзаря.